Главная страница » Новости » Панорама » “Як навчити мозок дітей вчитися”.

Реклама

“Як навчити мозок дітей вчитися”.

Психолінгвіст, нейробіолог, професор Тетяна Чернігівська розповідає про те, чому дітей дуже важливо починати вчити вчасно, навчати хлопчиків і дівчаток по-різному, розвивати дрібну моторику, прищеплювати любов до музики. Пропонуємо найцікавіші уривки з лекції “Як навчити мозок вчитися”.

Важливо почати вчитися вчасно

Для дітей дуже важливо почати вчитися вчасно. Головна біда сучасної дитини в пихатих батьках. Коли мені кажуть: “Я свого сина в два роки почав вчити читати”, я відповідаю: “Ну ти і дурень”! А навіщо цього треба? Він в два роки ще не може цього робити.

Його мозок до цього не готовий. Якщо ви його надресируєте – він, звичайно, і читати буде і, може, навіть писати, але у нас з вами інше завдання. Взагалі, у дітей величезна відмінність в швидкості розвитку. Існує такий термін – “вік шкільної зрілості”.

Він визначається так: одній дитині 7 років і іншій теж 7 років, але одна йде в школу, тому що її мозок до цього готовий, а іншій потрібно ще півтора роки вдома з ведмедиком гратися і тільки потім сідати за парту. За офіційними даними, у нас більше 40% дітей мають труднощі з читанням і письмом після закінчення початкової школи.

І навіть в 7 класі є ті, хто погано читає. У таких дітей уся когнітивна потужність мозку йде на те, щоб продиратися через букви. Тому якщо навіть дитина і прочитує текст, то зрозуміти сенс сил вже бракне і будь-яке запитання з теми зіб’є її з пантелику.

Розвивайте дрібну моторику


Перед нами стоїть дуже складне завдання: ми знаходимося на межі між людиною, яка писала по прописах і читала звичайні книги і людиною, яка читає гіпертексти, писати не уміє взагалі, має справу з піктограмами і навіть не набирає тексти.

Важливо розуміти, що це – інша людина і у неї інший мозок. Нам, дорослим, подобається цей інший мозок і ми впевнені, що ніякої небезпеки в цьому немає. А вона є.

Якщо маленька дитина, що прийшла до школи, не вчиться писати, звикаючи до дрібних філігранних рухів ручки, якщо в дитячому садочку вона нічого не ліпить, не вирізує ножицями, не перебирає бісер, то у неї дрібна моторика не виробляється.

А це саме те, що впливає на мовні функції. Якщо ви не розвиваєте у дитини дрібну моторику, то не скаржтеся потім, що її мозок не працює.

Привчайте дітей до музики

Ми зараз знаємо, що коли музика бере участь в розвитку людини в ранньому віці, це сильно впливає на структуру і якість нейронної мережі. Коли ми сприймаємо мову, відбувається дуже складна обробка фізичного сигналу. Нам у вухо вдаряються децибели, інтервали, але це усе фізика. Вухо слухає, а чує мозок.

Коли дитина навчається музиці, вона звикає звертати увагу на дрібні деталі, відрізняти звуки і тривалість між собою. І саме в цей час формується тонке відмежування нейронної мережі.

Не дозволяйте мозку лінуватися

Не всі люди на нашій планеті геніальні. І якщо у дитини погані гени, то тут нічого не вдієш. Але навіть якщо гени хороші, то цього все одно недостатньо. Від бабусі може дістатися прекрасний рояль Steinway, але на нім потрібно навчитися грати.

Так само дитина може успадкувати чудовий мозок, але якщо він не розвиватиметься, не формуватиметься, не ограновуватиметься, не настроюватиметься – діло пахне смаленим. Мозок нудьгує без когнітивного навантаження.

Якщо ви ляжете на диван і півроку лежатимете, то потім ви не зможете встати. І з мозком відбувається абсолютно те ж саме. Я думаю, будь-якій людині зрозуміло, що якби Шекспір, Моцарт, Пушкін і інші видатні діячі мистецтва спробували б здати ЗНО, вони б його провалили. І тест на IQ би провалили.

Про що це говорить? Тільки про те, що тест на IQ нікуди не годиться, тому що ніхто не сумнівається в геніальності Моцарта, окрім божевільних.

Навчайте хлопчиків і дівчаток по-різному

Говорити з хлопчиками треба коротко і конкретно. Для максимального ефекту вони мають бути залучені в активну діяльність, їм просто не можна сидіти спокійно. У них стільки енергії, що найдоцільніше постаратися направити її в мирне русло, дати вихід, причому прямо під час зайняття.

Не замикайте їх в маленькому замкнутому просторі, дайте їм простір і можливість рухатися. Крім того, хлопчикам треба ставити більше реальних цілей, придумувати змагання, а нудних письмових завдань давати менше, від них немає ніякої користі. А ще їх обов’язково треба хвалити за будь-яку дрібницю.

І ось ще один цікавий факт: виявляється, хлопчики повинні виховуватися в прохолодніших приміщеннях, ніж дівчатка, тому що інакше вони у вас під час заняття просто заснуть. Дівчатка ж люблять працювати в групі, їм потрібен контакт. Вони дивляться в очі одне одному і люблять допомагати учителеві.

Ось це дуже важливо: дівчаток не потрібно оберігати від падінь і забруднень, вони повинні випробовувати “контрольований ризик”. Якщо у неї є можливість впасти, нехай впаде і навчиться справлятися з цим.

Дівчатка дуже не люблять різких гучних розмов, але вимагають неодмінного емоційного включення, а ще вони віддають перевагу кольоровому світу, тобто клас для заняття у дівчаток має бути яскравим.

Уважний індивідуальний підхід може з двієчника зробити відмінника. Не усі двієчники по-справжньому двієчники, деякі з них – Леонардо да Вінчі, назавжди загиблі завдяки геніальним зусиллям учителів.

Основна робота мозку відбувається тоді, коли ми спимо

Зазвичай вважається, що, якщо в процесі навчання дитина щось забула – це погано, відволікся – погано, перерву зробила – теж погано, а якщо заснула – взагалі кошмар. Це усе неправда. Усі ці перерви – не тільки не перешкоди для запам’ятовування матеріалу й обробки інформації, а навпаки, допомога.

Вони дають можливість мозку укласти, засвоїти отриману інформацію. Найкраще, що ми можемо зробити, якщо нам щось треба терміново вивчити прямо до завтрашнього дня, це прочитати прямо зараз і швидко лягти спати.

Основна робота мозку відбувається в той час, коли ми спимо. Для того, щоб інформація потрапила в довготривалу пам’ять, потрібен час та певні хімічні процеси, які відбуваються якраз уві сні.

Постійне напруження від того, що ви щось не встигли, щось не вийшло, знову помилки, нічого не вдається – це найгірше, що ви можете собі заподіяти. Не можна боятися помилок. Щоб вчитися було легше, треба усвідомити, що навчання проходить завжди, а не тільки за письмовим столом.

Теги: діти батьки дівчатка хлопчики моторика мозок навчання

Добавить в:
 
 
сайт Объява