16 Квітня 2018
1232
До президентських виборів залишився рівно рік, тому ми особливо прискіпливо вирішили придивитися до обіцянок Петра Порошенка, особливо до тих, які він подавав до виборчої комісії як кандидат на посаду президента. Розглянемо більш детально обіцянки з його передвиборчої програми «Жити по-новому!».
До президентських виборів залишився рівно рік, тому ми особливо прискіпливо вирішили придивитися до обіцянок Петра Порошенка, особливо до тих, які він подавав до виборчої комісії як кандидат на посаду президента. Розглянемо більш детально обіцянки з його передвиборчої програми «Жити по-новому!».Програмних обіцянок у Петра Олексійовича в 2014 році було не так уже й багато: загалом 19 запевнень, з яких 9 уже виконані, 5 – провалені, ще 5 – перебувають у процесі виконання. Рівень відповідальності президента з виконання саме програмних обіцянок зараз становить 48%. Однак у Порошенка попереду є ще рік для того, щоб виконати або провалити обіцяне.
Детальніше – на інфографіці.
Досі перебуває в процесі виконання обіцянка Порошенко про те, що він забезпечить деескалацію конфлікту з Росією. Чотири роки тому на українців подіяли запевнення про припинення війни й швидке встановлення миру.
«Використаю повною мірою весь свій дипломатичний талант і політичний досвід, щоб забезпечити деескалацію конфлікту, уникнути війни та зберегти мир, знайти прийнятні способи співпраці з Росією, в першу чергу економічні, але за умови невідворотності нашого європейського вибору й територіальної цілісності України», – записано в програмі Порошенка.
За чотири роки війна на Донбасі не припинилася, й частина східного кордону України, як і раніше, залишається непідконтрольною. Дипломати намагаються досягти стійкого перемир'я й повернути полонених. У лютому 2018 року Порошенко заявив, що Донбас може стати успішним прикладом мирного врегулювання конфлікту, якщо Росія продемонструє готовність до компромісу й погодиться на введення миротворців на всю територію окупованого сходу України.
При цьому в заслугу Порошенку можна поставити обіцяне збільшення витрат на армію.
«Планую істотне, в рази й порядки, збільшення витрат на відновлення, модернізацію та посилення Збройних сил та інших структур, від яких залежить захист від зовнішньої агресії», – йдеться в передвиборчій програмі Порошенка.
У 2014 році на потреби Міноборони було виділено 15,5 млрд грн. У бюджеті на 2018 рік фінансування ЗСУ складе 86 млрд 14 млн 500 тис грн. Також на реалізацію заходів із підвищення обороноздатності та безпеки держави буде виділено 5% ВВП (165 млрд 300 млн грн).
Щодо Криму Петро Порошенко обіцяв, що як стане президентом, то боротьба за повернення півострова стане його пріоритетом. Президент підключив усі дипломатичні ресурси країни й 15 жовтня 2015 року Україна була обрана непостійним членом Ради безпеки ООН на 2016-2017 роки. Це дало можливості для відстоювання суверенітету та територіальної цілісності на міжнародній арені.
На початку 2016 року Порошенко повідомив, що Україна втілюватиме «дорожню карту» з деокупації Криму в рамках умовного формату «Женева плюс», куди мають увійти представники Євросоюзу, США, гарантів Будапештського договору. Через три місяці почалися переговори щодо повернення Криму на основі міжнародних форматів. А протягом 2016-2017 років дипломатична діяльність по поверненню Криму була одним із головних пріоритетів президента України.
Ще одну знакову обіцянку – підписати економічну частину Угоди про асоціацію з ЄС – він виконав 27 червня 2014 року під час саміту лідерів Європейського Союзу в Брюсселі. У березні прем'єр-міністр Яценюк підписав політичну частину угоди.
У своїй програмі Порошенко заявив, що одним із його першочергових кроків на посаді глави держави буде внесення на розгляд парламенту законопроекту про парламентську опозицію. Станом на березень 2018 року президент так і не вніс такого проекту закону.
А ось обіцянку провести антикорупційну люстрацію суддів, правоохоронців, фіскалів та митників Порошенко провалив. Підписаний ним у жовтні 2014 року закон «Про очищення влади» викликав критику Венеційської комісії, а також претензії з боку Верховного суду України й групи народних депутатів, які засумнівалися в його конституційності. В підсумку Конституційний суд України взяв на розгляд закон про люстрацію, по суті заблокувавши його на довгі роки. А тим часом люстровані чиновники через суд відновилися на роботі.
При владі досі перебувають депутати, судді, силовики та митники часів Віктора Януковича. Також за чотири роки так і не були враховані претензії Венеційської комісії до закону.
Очевидно, не достатньо доклав зусиль Порошенко, як обіцяв, щоб дострокові вибори до Верховної Ради пройшли за відкритими списками. Два роки тому 23 народних депутати у відкритому листі нагадали президенту про його передвиборчі обіцянки й вимагали від нього, щоб Порошенко визначив як невідкладний проект закону про проведення виборів на пропорційній основі за відкритими списками. Але віз і нині там.
А ось вибори мерів у великих містах пройшли в два тури, як і обіцяв Порошенко. Також президент зменшив кількість і ставки податків, хоча запровадження податку на виведений капітал «підвисло» на невизначений час.
Триває в Україні обіцяна Порошенком децентралізація влади. Але на офшори в глави держави рука не піднялася.
«Зняти «корупційний податок» на економіку. Соціально відповідальний бізнес має платити податки до бюджету, а не хабарі окремим чиновникам. Кількість податків слід скоротити, ставки – зменшити, всі офшори – перекрити», – йдеться в передвиборчій програмі Порошенка.
За даними Держстату України, в першому кварталі 2017 року 2/3 прямих іноземних інвестицій до України надійшли з офшорних зон. Більш ніж половину всіх коштів інвестував Кіпр – 213,9 млн дол., ще 47,8 млн дол. – Нідерланди.
Україна входить до топ-15 країн, що розвиваються, з яких капітал витікає в офшори. Частка зовнішньоекономічних контрактів, в рамках яких товар проходить через компанії, що зареєстровані в податкових гаванях, перевищує 80%.
Цікава ситуація вийшла з безвізом для українців до країн ЄС. Порошенко обіцяв, що доб'ється безвіза протягом першого року своїх повноважень і зірвав терміни, але фактично виконав обіцянку, й із липня 2017 року українці можуть їздити до Євросоюзу з біометричним паспортом.
Нагадаємо, кандидат у президенти і президент Порошенко дав загалом 265 обіцянок. Ми систематизували їх за категоріями: передвиборча риторика, передвиборча програма та обіцянки на посаді глави держави.
Раніше «Слово і Діло» сформулювало 10 питань, які не задали Петру Порошенку під час прес-конференції.
