14 Серпня 2017
1359
Перша декада серпня принесла приємний подарунок українцям, котрі зібралися відпочити за кордоном. Курс гривні щодо іноземної валюти повільно, але все ж зміцнювався. Отже придбати валюту на подорож стає дедалі дешевше. Так, зокрема 10 серпня Національний банк вчергове зміцнив...
Перша декада серпня принесла приємний подарунок українцям, котрі зібралися відпочити за кордоном. Курс гривні щодо іноземної валюти повільно, але все ж зміцнювався. Отже придбати валюту на подорож стає дедалі дешевше.
Так, зокрема 10 серпня Національний банк вчергове зміцнив курс гривні, затвердивши його на рівні 25,73 за долар. Офіційний курс європейської валюти в свою чергу складає 30,17 гривні за євро.
В середині липня також спостерігалося зростання курсу гривні, однак ближче до кінця місяця іноземна валюта дещо відіграла позиції. А загалом, якщо подивитися на графік курсу гривні, видно, що українська грошова одиниця, починаючи з лютого, невпинно зміцнюється.
Чим викликана ця тенденція, скільки вона триватиме та якого курсу українцям варто очікувати в найближчий час та перспективі «Народна Правда» запитала у експертів.
В’ячеслав Потапенко, доктор економічних наук:
-Укріплення гривні щодо долару США, Євро та інших світових валют, на жаль, зовсім не свідчить про зростання нашої економіки. Пригадаємо нашу фінансову історію. З часу введення в 1996 році гривня знецінилася на 2500%, тобто вона просто неспроможна виконувати одну з функцій грошей – накопичення. Не стала гривня і конвертованою, її неможливо поміняти на місцеві гроші ані в Молдові, ані в Білорусі, не кажучи вже про Росію та Польщу. Фактично, гривня залишилися грошовим знаком для внутрішнього використання так само як і купоно-карбованці початку 90-х, а функції накопичення та зовнішнього обміну регулюються Національним банком України, який встановлю курс обміну кожного дня, розказує кому і скільки можна продати якої саме валюти за наші грошові знаки.
Тому ми не можемо говорити про те, що гривня сама «росте» чи «падає» – їй дає відповідну команду Національний банк України. Підкріплюючи цю команду, а іноді і паніку через соціальні мережі та ЗМІ. Як це, наприклад, було зроблено на початку 2015 року, коли хтось з інсайдерів вів гру на підвищення з 13 грн за долар до 40, а потім на зниження із 40 до 20 гривень за долар. Тобто, скорочення обсягів виробництва, яке розпочалося з 2009 року, зменшення частки національного капіталу призвело до зменшення впливу ринку на валютну політику і надало Національному Банку унікальну можливість формування курсу.
Стрибок з 12-13 грн до 25 грн за долар викликав недооцінення гривні. Це було чітко видно за вартістю товарів зокрема і на побутовому рівні: аналогічні товари місцевого виробництва коштували дешевше ніж в Молдові та Білорусі не кажучи вже про Росію та Польщу. Тепер різниця вирівнялася за рахунок підняття гривневих цін в Україні. Гривня повертається до своєї реальної вартості, але це проходить не ринковим шляхом, а через регуляторну функцію Нацбанку, бо, нагадую, гривня не є повноцінною валютою оскільки не виконує функції ані накопичення, ані міжнародного обміну.
Олександр Охріменко, економіст:
– Нинішнє зростання гривні пояснюється дуже просто: притік грошей гастербайтерів. Наші заробітчани присилають валюту в Україну, міняють її тут. Тобто накачують валютний ринок валютою.
Таким чином, курс гривні не лише підтримується, але й зростає. Якби українці перестали присилати приватні перекази з-за кордону, це була б суттєва проблема. Нині ми мали б курс на рівні 50 гривень за долар.
Вже 2016 року спостерігалась тенденція, коли громадяни стали більше продавати готівкової валюти, ніж купувати. Дійсно завдяки грошам українців ми бачимо більш-менш нормальний платіжний баланс.
Але це явище також має сезонний фактор.
Влітку йдуть більші надходження, оскільки багато українців працюють за кордоном на сезонних роботах. З осені та до весни розміри таких надходжень скоротяться. Таким чином вже восени, ближче до зими можна очікувати курс на рівні 28 гривень за долар.
Борис Кушнирук, економіст:
Насправді ми спостерігаємо типовий сценарій, коли протягом весни-літа гривня зміцнюється. Та я на жаль, не передбачаю цього року інший сценарій. Це означає, що в другій половині серпня може початися знецінення гривні. Те що атаки на гривню будуть – це очевидно.
Ми маємо класичний цикл надходжень валюти від сировинної галузі та цикл попиту на валюту. Наші аграрні та металургійні олігархи, які формують дві третини валютного надходження в Україну, знають про ці цикли. Тому вони зацікавлені в тому, щоб восени, коли почне надходити валюта, зокрема за аграрну продукцію, гривня знецінилась. І вони починають грати на її знеціненні. На цьому грають також і деякі банки, що додає тиску на національну валюту. Також в другій половині серпня починається сезонна ділова активність, починаються імпортні закупівлі, отже попит на валюту росте. Якби цей попит був задоволений достатньою пропозицією валюти, значної девальвації не було б. Але оскільки експортери гратимуть на заниження курсу гривні, зокрема притримуватимуть повернення виручки, все це спричинить знецінення гривні.
Загалом це класичний варіант, який відбуватиметься щороку, доки ми матимемо сировинну економіку. Цієї осені курс гривні може впасти до 28 гривень за долар. Все, втім, залежатиме від дій Нацбанку – буде він стримувати зростання долара, чи навпаки. Наприклад, минулого року Нацбанк, маючи власні мотиви, почав скупати валюту, граючи, фактично, на знецінення гривні.
Віталій Рябошапка
