На кожному радянському автомобілі стояли власні індекси, які були складені з цифр та букв. І якщо з літерними позначеннями в більшості випадків все більш-менш зрозуміло, то здогадатися, що саме означають ті чи інші цифри в приписці до них, вкрай складно. Саме час розібратися, що тут до чого. Історія радянського автопрому - це окрема ...
На кожному радянському автомобілі стояли власні індекси, які були складені з цифр та букв. І якщо з літерними позначеннями в більшості випадків все більш-менш зрозуміло, то здогадатися, що саме означають ті чи інші цифри в приписці до них, вкрай складно. Саме час розібратися, що тут до чого.
Історія радянського автопрому - це окрема і дуже велика дисципліна, в яку при бажанні можна зануритися з головою, вивчаючи численні документи, що дійшли до наших днів. Цілком очевидно, що ще в роки індустріалізації стало абсолютно зрозуміло - вся продукція, що випускається повинна позначатися за єдиним стандартом, навіть якщо вона випускається на різних підприємствах. А для цього була потрібна система цифрових індексів не тільки для автомобілів, але також і для їх вузлів, запчастин і навіть інструментів. Необхідно це було для уніфікації ведення конструкторської документації.
У 1940 році інститут НАТІ зайнявся розробкою типажу перспективних радянських авто. Вже в 1943 році відбулася нарада з питань розвитку автомобільної промисловості після закінчення війни і масштабної автомобілізації держави. Пізніше, 15 листопада того ж року, вийшов наказ «Основні положення нумерації деталей, вузлів, агрегатів і автомобілів виробництва СРСР». Саме він на найближчі 20 років визначив те, як буде виглядати система індексів автомобілебудування. Насправді ж положення, прийняті ще в роки війни, успішно проіснували до кінця 1980-х років.
Так що ж означають всі ці цифри в назвах автомобілів і звідки вони взагалі взялись? Насправді все дуже просто. Цифрові індекси лише позначають порядок тієї або іншої розробки. До 1943 року заводи самі видавали цифрові індекси, так як уніфікація в даному питанні була відсутня. Коли почалася війна, частина підприємств довелося відправити в евакуацію в глибокий тил. В результаті деякі документи були загублені, більш того, частина заводів нікуди не переміщались і продовжували випускати нову документацію, поки інші переїжджали на нове місце.
У результаті так вийшло, що Горьківський автомобільний завод на момент 1943 року вже мав безліч проєктів з різним ступенем готовності з позначеннями 11, 51, 63, 67 і т.п. Тому коли вийшов наказ 554, ГАЗу просто виділили (для початку) першу сотню чисел, щоб уникнути плутанини в подальшому. Тим більше, що великий завод мав безліч перспективних проєктів, а тому і бронь під індекси йому надали значну. Другим за важливістю і по числу розробок заводом був ЗІС, так що йому просто виділили числа від 100 до 199. А ось який-небудь ЯАЗ, бувши не таким великим підприємством, отримав у 1943 році тільки 20 чисел від 200 до 219. Втім, в надалі йому виділили ще кілька десятків індексів до 250. Потім завод стане знаменитим КрАЗом і отримає ще майже сотню позначень.
Ульяновський автомобільний завод отримав в своє розпорядження числа від 300 до 350. Корективи в порядок чисел, які виділялись для позначення моделей вносив не тільки розмір підприємства і кількість перспективних розробок, але також і тип продукції, що випускається. В першу чергу індекси давалися автомобілям і вантажівкам. А ось причепи та напівпричепи отримували цифрові позначення чи не в останню чергу. Таким чином, ніякого «секретного» сенсу в індексах немає. Це просто елемент «конструкторської бюрократії» для простоти ведення документів і зручності роботи в архівах заводів.
