Багато хто з нас в дітинстві потішався над приятелями,Є що не вимовляли або вимовлями картави деякі букви. На сьогодні такі діти зустрічаються все рідше, більшість малюків мають серйозні мовні проблеми. В причинах і можливих наслідках нам допомогла розібратися Наталія Бублик, вчитель-логопед. Краще живого спілкування для розвитку мовлення дитини немає...
Багато хто з нас в дітинстві потішався над приятелями,Є що не вимовляли або вимовлями картави деякі букви. На сьогодні такі діти зустрічаються все рідше, більшість малюків мають серйозні мовні проблеми. В причинах і можливих наслідках нам допомогла розібратися Наталія Бублик, вчитель-логопед.
Краще живого спілкування для розвитку мовлення дитини немає нічого
Наскільки добре говорять наші діти?
Діти, батьки яких сьогодні звертаються за мовною корекцією, дуже сильно відрізняються від дітей, народжених 10-15 років тому. Це зовсім інше покоління. Раніше у більшості малюків була порушена звуковимова. Завдання логопеда зводилося до того, щоб поставити правильні звуки, автоматизувати їх і диференціювати від інших, схожих за звучанням або артикуляційному укладу. Найчастіше потрібно коригувати шиплячі звуки й так звані сонорні звуки, в основному «л» і «р», рідше свистячі звуки. Вони відпрацьовувалися поетапно на різноманітному мовному матеріалі й поступово входили в мову дитини.
На сьогодні діти, які мають потребу тільки в корекції звуковимови, зустрічаються все рідше і рідше. Зараз за допомогою звертаються батьки молодших дошкільнят, які в 3-3,5 і навіть в 4 роки практично не розмовляють. У них обмежений активний словник, пасивний словник також не відповідає віку. Звуковимова страждає, причому постановки вимагають навіть голосні звуки, наприклад «и» і голосні раннього онтогенезу, такі як «х», «ф», «в» і т. д.
Зазвичай у таких дітей порушена складова структура слова: вони вимовляють слово частково, використовуючи або перший, або останній склад. Якщо слово вимовляється більш повно, то при цьому в ньому можуть зустрічатися заміни складів або перестановка їх місцями. Граматичний лад мовлення також не розвинений відповідно до віку, тобто малюки плутають займенники чоловічого і жіночого роду, закінчення дієслів, прикметників і т. д.
Нині популярні такі фахівці, як:
логопед-дефектолог, логопед-психолог і логопед-нейропсихолог — бо, окрім проблем з промовою, присутні й інші.
Дефектолог, наприклад, займається корекцією когнітивних функцій: пам’яті, уваги та мислення. Працює над розвитком пізнавальної сфери дитини.
Психолог, своєю чергою, допомагає розв’язувати проблеми в емоційно-вольовій сфері, коригує порушення мотивації, наприклад, зниження мотивації до контакту з оточенням.
Нова категорія фахівців, до послуг яких зараз дуже часто звертаються — нейропсихологи. Вони здатні ефективно працювати з такими дітьми, які не мають особливих зауважень з боку неврологів, демонструють кмітливість, розуміння мови, але їх власне мовлення істотно відстає від вікової норми.
На даний час в логопедії фахівці орієнтуються у визначенні норми на праці 1980-х років. Згідно з ними, у дитини до 5 років, практично повністю формується мова, далі вона вдосконалюється, ускладнюється, але основні правила і мовні норми дитиною повинні вже бути засвоєні.
У нормі — дитина вимовляє всі звуки й слова правильно, має пасивний словниковий запас в кілька тисяч слів, її мова зрозуміла і послідовна. На жаль, сучасні діти говорять гірше, ніж їхні батьки в тому ж віці. Те, що старше покоління освоювало до 5 років, малюки XXI століття освоюють років до 6, а часом і пізніше.
Щоб переглянути норми мовного розвитку, необхідно провести масштабну дослідницьку роботу. Зараз ми не маємо актуальних даних, але, оцінюючи об’єктивно молоде покоління, я бачу вихід в більш гнучку оцінку результатів логопедичної діагностики.
Одним зі способів пристосуватися до мінливої ситуації є інклюзивна освіта. Вона сприяє інтеграції хлопців з особливими можливостями здоров’я в шкільний колектив, дозволяє освоювати загальноосвітні програми, мати більше шансів для соціалізації та психологічної адаптації.
Які причини й наслідки ситуації, що склалася?
На державному рівні причина таких змін сформульована як «генетична втома нації». На мій погляд, причин багато: це й екологія, якість повітря, води, їжі, і генетичні захворювання, і особливості перебігу вагітності, пологів, і ритм життя з наявністю стресів, і недоліки виховання, відсутність повноцінного спілкування батьків з дитиною, психологічна ситуація в сім’ї та т. д.
Що робити суспільству і, зокрема, батькам для порятунку покоління, що підростає?
Що я б точно порадила, так це усвідомлено підійти до вагітності. Це одна з перших цеглинок, що закладають здоров’я і добробут дитини. Мінімум стресів під час вагітності, дбайливе ставлення до психіки майбутньої матері, комфортний режим і повноцінне харчування. Нічого нового, проте сучасні жінки цим часто нехтують. Особливо ця порада стосується жінок, які живуть у великих містах.
Якщо говорити про пологи, то найкращий спосіб — це, звичайно, той, який задумала сама природа. Якщо є така можливість і лікарі не наполягають на кесаревому розтині, використанні анестезії, то природні пологи повинні бути в пріоритеті. У процесі росту малюка батьки повинні створити йому всі умови для гармонійного розвитку. Якщо у вас немає досвідчених бабусь або особистого досвіду, почитайте про етапи розвитку дітей в літературі, ведіть щоденник. Записуйте в нього, в якому віці вперше перевернулася ваша дитина, сіла, почала повзати.
У перший рік життя найголовніший орієнтир — це фізичний розвиток малюка, увага до цієї сфери дозволить вам помітити, якщо щось йде не так, і вчасно звернутися до фахівця. Щоденні заняття нівелюють більшість виявлених на цьому етапі проблем розвитку. Наприклад, дайте більше простору повзунку, щоб він не почав ходити занадто рано. Повзання — це складне рухове уміння, що дозволяє зміцнити міжпівкульні зв’язки, закласти можливості для виконання в майбутньому таких завдань, як читання і письмо. Головне, не перешкоджати гармонійному розвитку, а допомогти підтримати маленького дослідника.
Коли дитина підросте, не поспішайте показувати їй гаджети. Діти чудово їх освоюють, чим дуже вражають батьків. Однак, практика показує, що використання гаджетів (смартфонів, планшетів і т. д.) Знижує вроджений пізнавальний інтерес, мотивацію до вербального спілкування, а також сильно перевантажує психіку малюків.
Краще живого спілкування для розвитку мовлення дитини немає нічого.
Батьки для дитини — це носії мови, саме вони навчають своє чадо, передають йому життєвий досвід, як побутовий, так і соціальний. Неможливо переоцінити роль батьків.
Підсумувавши, хочу сказати, будьте уважні до своєї дитини. Саме увага дозволить вам не занедбати свого малюка, а виростити його здоровим і щасливим.
