Завантаження ...

Ярослав Москаленко: «Захищати права виборців – найвищий пріоритет»

Нинішньому скликанню Верховної Ради залишилося працювати не більше півтора місяця. Як народний депутат України, обраний за мажоритарною виборчою системою у 96 окрузі, вважаю обов’язком відзвітуватися перед своїми виборцями за роботу у парламенті. Верховна Рада восьмого скликання...

Нинішньому скликанню Верховної Ради залишилося працювати не більше півтора місяця. Як народний депутат України, обраний за мажоритарною виборчою системою у 96 окрузі, вважаю обов’язком відзвітуватися перед своїми виборцями за роботу у парламенті.


Верховна Рада восьмого скликання почала свою роботу наприкінці 2014 року. З того часу я став автором та співавтором 136 поданих до парламенту законопроектів, 27 з яких стали діючими законами. Очолив депутатську групу «Воля народу».

Як голова підкомітету з питань подолання наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи Комітету ВР з питань екологічної політики працював на захистом прав чорнобильців.

У лютому 2015 року мною у співавторстві з іншими депутатами був зареєстрований надважливий проект закону №2093, який мав на меті повернути пільги на лікування, протезування, оздоровлення, вихід на пенсію та інші соціальні гарантії, що були призупинені або скасовані наприкінці 2014 року. В лютому 2016 року законопроект прийнято за основу, а ще через місяць – в цілому. Однак Президент України заветував цей закон, а Верховна Рада так і не змогла подолати вето.

У липні 2016 року парламент прислухався до нас і прийняв законопроект 4450, який дозволив фінансувати діяльність медико-санітарної частини №16, що обслуговує працівників зони відчуження. Ми боролися за кожен «чорнобильський» законопроект, який хоч малими кроками, але змінював ситуацію із соціальним захистом чорнобильців.

Згадується, скільки разів під час виступів у парламенті я просив колег підтримати законопроекти 5594 і 5297. Перший пропонував призначити дружині або чоловіку пенсію у зв’язку з втратою годувальника-ліквідатора незалежно від причинного зв’язку смерті з Чорнобильською катастрофою.

Другий – поновити право дітей, які втратили внаслідок Чорнобиля одного з батьків, та евакуйованих на отримання щорічної допомоги на оздоровлення. Обидва законопроекти були проголосовані, повернуті із підписом від Глави держави і стали законами в 2017 році.

Значних зусиль довелося докласти, аби забезпечити заклади охорони здоров’я кращим фінансуванням. Один із таких законопроектів, який врешті був прийнятий – це 2495. Раніше Верховна Рада внесла зміни до Бюджетного кодексу України, якими передбачила, що видатки місцевих бюджетів на охорону здоров'я проводяться за рахунок медичної субвенції, обсяги якої затверджуються у законі про Державний бюджет України.

Зважаючи на той обсяг медичної субвенції, який затверджений у Держбюджеті, постала потреба у здійснені видатків з місцевих бюджетів понад обсяг відповідної субвенції. Таким чином місцеві ради були позбавлені можливості додатково, понад обсяги субвенції, планувати та здійснювати видатки з місцевих бюджетів медичних закладів. Ми припинили цю несправедливість. І кошти, в тому числі в рамках децентралізації, пішли у медичну сферу.

Одним із найболючіших питань для українців є вартість житлово-комунальних послуг. Для багатьох сімей тарифи стали непосильними, натомість монополісти не відмовлялись відрізати простих людей від постачання енергоносіїв. Саме тому я ініціював проект постанови №8108, щоб запобігти можливим відключенням населення від газопостачання та електрики в опалювальний період. Ми понад рік вимагали прийняття відповідної постанови. Врешті, ми дотиснули Кабмін, який фактично на базі нашої ініціативи прийняв урядову постанову.

Яскравою сторінкою роботи в парламенті стало створення разом з колегами міжфракційного депутатської об’єднання «Київщина», яке я очолив. Об’єднання дозволяло гуртувати зусилля депутатів у вирішенні нагальних питань, що поставали у регіоні. А їх за всю каденцію було чимало. Помічники порахували, що у відповідь на звернення громадян мою було направлено 550 запитів і звернень до різних інстанцій.

Великою проблемою для пристоличних районів є незаконні забудови. Мною не раз направлялися звернення з приводу порушень забудовниками містобудівного законодавства у місті Вишгороді, Бучі, Приірпінні. У Бучі проти вирубки дерев біля Бучанського міського парку виступила група активістів, проти яких забудовник навіть застосував фізичний вплив. З цього приводу я звертався до місцевої Києво-Святошинської прокуратури та прокуратури Київської області. Наразі триває досудове розслідування за фактом вчинення даного кримінального правопорушення.

У 2017 році Приірпіння сколихнула хвиля кримінальних правопорушень проти активістів, що ведуть боротьбу із незаконними забудовами. У червні у селищі Коцюбинське на власному подвір’ї побили голову ТВК Людмилу Демченко. Активістці та журналістці Ірині Федорів невідомі зловмисники порізали шину автомобіля. Тоді ж троє невідомих побили Олександра Дядюка – правозахисника, який бореться з незаконними забудовами, а ще раніше йому спалили автомобіль.

Журналісту та активісту, який бореться проти забудови Вумівського лісу у селі Петропавлівська Борщагівка, лідеру місцевої ініціативи «Захисти ліс» Валентині Аксьоновій у квітні 2017 року на столичних Позняках спалили уже другу машину. Раніше жінка говорила, що боїться за життя своєї малої дитини, бо не один раз отримувала погрози.

А ще були напад на юриста Коцюбинської селищної ради, що представляв інтереси громади в суді в справі щодо каналізації по вул. Бакала, за яку віддали кілька мільйонів гривень і яка не функціонує належним чином, та побиття сина активістки Людмили Буток, на якого напали перед виборами під час проведення дворових зустрічей.

МДО «Київщина» зайняло активну позицію, вимагаючи від правоохоронних органів зайти винних у побитті активістів та притягнути правопорушників до відповідальності. Депутати, що увійшли до об’єднання, підписали відповідний запит до міністра внутрішніх справ.

На жаль, як показав час, не зважаючи на проведену реформу, правоохоронна система в країні не стала працювати ефективніше. Тисячі нерозкритих резонансних справ, непрофесіоналізм та безкарність, а подекуди – страшні, ганебні випадки, як той, що стався у Переяслав-Хмельницькому.

У Верховній Раді восьмого скликання я отримував найнижчу заробітну плату серед всіх голів депутатських фракцій і груп, ніколи не отримував жодної матеріальної допомоги чи компенсації за проживання і проїзд. Так само не використовував автопарк Верховної Ради, не користувався правом на безкоштовне медичне обслуговування. За даними реєстрації депутата за допомогою електронної системи відвідав 94% пленарних засідань.


Метою своєї роботи у парламенті я завжди бачив соціально-економічний розвиток столичного регіону, підвищення рівня соціальних стандартів через поліпшення якості та доступності послуг, що надаються закладами освіти, охорони здоров’я і соціального захисту, підтримка молоді і спорту. Громада Київщини має відчувати, що її інтереси в пріоритеті. Над цим і працював впродовж каденції.

Ярослав Москаленко

Приєднуйтесь до наших сторінок в соцмережах і слідкуйте за головними подіями:
мрия